Легенда
монастиря Розгірче.
Колись, дуже
давно, той монастир, що у селі Розгірче, був виритий у землі. У селі тому жила
одна жінка, яка мала двох синів. Ця Жінка мала велику силу Слова, таких ще називали
примівницями. Могла лікувати замовляючи речі хворих, воду для ліків, або просто
Словом розрадити. Таких людей шанували, але й побоювались,адже Слово такої
людини, промовлене «вслід» - могло і нашкодити.
Мала вона
велике хвилювання за своїх синів. Боялася, що сини розбійниками стали, адже
ходили вони десь і не казали матері, куди і навіщо, а гроші постійно приносили.
Ходили разом зі своїм собакою.
І от одного
разу, мати вирішила все ж таки дізнатись, чим вони займаються, і вирішила за
синами прослідкувати. Сховала вона собаку і хлопці не знайшовши його, пішли
того разу самі. Трохи почекавши, мати випустила пса і пішла за ним,
сподіваючись, що пес дорогу пам’ятає. І от, вже в лісі, як раз коло того
монастиря, собака помітив братів та почав їх доганяти. Хлопці побачивши собаку,
побачили і мати свою та й давай тікати. Закричала вона їм – «Станьте на місці,
як камені!». Слово її дуже велику силу мало і от до тепер, вони стоять там -
два брати та їхній вірний пес, і навіть монастир той від слова її скам’янів.
Фото з проведеної нами еколоічної акції
Два Брати
В капличці
Маловідома частина Розгірче
Печерний монастир в Розгірче
